|
 «Для дітей забагато коштів не буває, точнісінько, як і добра та любові», — говорить директор обласного притулку Марія Серденько. З думкою про те, що відповідати за долю дитини, — це велика відповідальність не лише перед тією дитиною, країною, але й перед Богом, — ця жінка ось уже 14 років опікується дітьми вулиці, юними злодіями, жертвами родинних чвар.
|
|
 До івано-франківського притулку, що на вулиці Набережній, дітей привозять звідусіль. Ці діти – із неблагополучних сімей, часто з різними хворобами, розумовою відсталістю, кримінальним минулим. Тут їх лікують, навчають, пригортають, дають те, чого їм найбільше бракує – любов. Але цей дім стає для них пристанищем лише на 90 діб.
«Доля кожної дитини проходить через наші серця, – каже директор притулку Марія Серденько. – От тільки біда, що цих дітей доводиться захищати від їхніх же батьків».
|
|
|
|
|
|
Вихованці